Далекі 70-ті роки…


На території міста Вільнянська успішно працює машинобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка, який забезпечує роботою більшість жителів міста.

З ініціативи директора заводу Сироти М.І. розпочалося будівництво дитячого садка. Робота велася швидко, і ось весною 1972 року до Міжнародного жіночого дня 8 Березня, для всіх жінок працюючих на заводі, ніби подарунок до свята, радісно відкрив свої обійми ясла-садок №5.

Заклад був побудований по новому типовому проекту, розрахований на 12 груп і міг прийняти до 250 малят.

На території дитсадка були обладнані дитячі майданчики з павільйонами та різноманітними спортивними снарядами, в центрі знаходився спортивний майданчик .

З першого дня очолила дитячий садок молода, енергійна, завзята цілеспрямована завідуюча Сердюк Олександра Іллівна, яка мала за плечима десятирічний педагогічний досвід роботи з дітьми та два роки на посаді завідуючої дитсадка «Ластівка».

Олександра Іллівна змогла згуртувати навколо себе колектив однодумців. Перший трудовий колектив налічував 47 працівників, з них педагогів – 26. Лише троє з них мали вищу педагогічну освіту: завідуюча Сердюк О.І., методист Півень В.Б. – фахову дошкільну освіту, Смола Г.П. – вчитель історії, 17 педагогів – середню-спеціальну, 2 педагоги закінчили річні курси педагогічного класу, а 4 – працювали без належної освіти.

На думку Олександри Іллівни святий обов’язок та почесна місія керівника дитячого садка – створити сучасний дитячий садок, в якому буде щасливою кожна дитина, а для цього треба виплекати ніжні паростки своєї мрії теплом серця, посадити на благодатній ниві колективної думки, напоїти із джерела мудрості і творчості – і тоді вона обов’язково стане реальністю.

В радянські часи політика партії була направлена на виховання у підростаючого покоління любові до праці, бажання трудитися на благо Вітчизни.Трудове виховання дітей стало одним з пріоритетних завдань дитячого садка.

При шефській допомозі заводу ім. Шевченка на території закладу були побудовані вольєри для домашніх птахів та клітки для кролів.

Перших мешканців павичів отримали в подарунок від установи ЯЯ 310/20, придбали декоративних карликових курочок та качок, молодих кролів подарувала Спілка кролівників району.

В процесі колективної праці діти уточнювали, закріплювали і поглиблювали знання про домашніх тварин, рослини. У них формувались навички самостійності, виховувались почуття відповідальності за виконання трудових обов’язків. 

Вихованці закладу, розподілившись на декілька ланок, з великим задоволенням доглядали за мешканцями: одні - рвали траву, різали її на корм, інші – годували тварин і птахів, прибирали клітки та вольєри.

На власних городах дошкільнята вирощували овочі для своїх улюбленців. Морква, буряк та капуста завжди були в раціоні тварин. Влітку заготовляли сіно для кролів.

В результаті проведеної роботи у дошкільників формувались позитивні взаємовідносини: вміння спокійно цілеспрямовано працювати разом, домовлятися про виконання спільної праці, допомагати один одному.

Вихованці закладу представляли своїх улюбленців на районних виставках кролів.

 

Президія районної ради та товариство кролівників району високо оцінили досягнення юних вихованців та нагородили дипломом за вагомий внесок у розвитку кроліківництва.

Досвідом роботи дитячого садка зацікавився обласний інститут удосконалення учителів. В 1979 році на базі закладу був проведений обласний 
семінар для завідуючих з питань трудового виховання дошкільників. Почесними гостями на семінарі були доктор педагогічних наук Роза Семенівна Буре, яка займалася питаннями трудового виховання дітей та Тетяна Миколаївна Білоус завідуюча кафедрою дошкільного виховання Запорізького обласного інституту удосконалення вчителів.

Внаслідок кропіткої роботи був узагальнений педагогічний досвід вихователя Яремченко Тетяни Миколаївни «Формування колективних взаємовідносин у дітей в процесі догляду за птахами і тваринами».

Цей досвід був представлений в м. Москва на Виставці досягнень народного господарства СССР (ВДНГ).

Повертаючись з ВДНГ Олександра Іллівна милувалась красою берізок.

Ця краса надихнула на думку про створення на території дитячого садка березового гаю. 
Вона звернулась з проханням до адміністрації заводу ім. Шевченка про виділення території під майбутній гайок. Керівництво з задоволенням пішло назустріч проханню завідуючої.

І вже навесні 1982 року весь трудовий колектив активно почав працювати над втіленням ідеї в життя. Для цієї цілі було закуплено понад 250 саджанців молодих берізок.

Разом з батьками вихованців, шефами та військовослужбовцями дружно взялися за роботу. І вже через декілька днів молоді берізки радували око. Діти з великим задоволенням поливали молоді саджанці, розпушували навколо них землю.

Але прикро було всім коли навесні майже третина дерев засохли. Завідуюча не хотіла з цим миритися, і було придбано близько 100 саджанців берізок. Знову закипіла робота.

Всі прикладені зусилля не були марними. Вже навесні молоді, тендітні берізки шепотіли листям, ніби дякуючи людям за їх піклування.

На території гаю був посаджений куточок лісу де росли ягоди суниці, барбарис. Радувала своєю красою і галявина весняних квітів: фіалки, кульбаби, конвалії, барвінок.

І ось уже понад 50 років березовий гай манить діточок своєю красою.

Одним із основних лозунгів партії у 80-ті роки був «Все найкраще - дітям!», підтримуючи це Олександра Іллівна зуміла своєю наполегливістю і завзяттям, при матеріальній підтримці заводу ім. Шевченка, розпочати в дитсадку будівництво зимового саду та басейну. На новобудові організовували суботники з батьками, шефами, завзято працював весь колектив. Незабаром всі вихованці закладу отримали в подарунок довгоочікуваний басейн, де діти мали змогу вчитися плавати і загартовувати свій організм на протязі року. Обладнання басейну відповідало всім технічним та санітарно-гігієнічним вимогам: в наявності були душові, фени, роздягальні, придбано обладнання для занять.

З того часу фізкультурно-оздоровчий напрямок став пріоритетним. Розроблені методичні рекомендації спрямовані на зміцнення здоров’я дітей та зниження захворюваності. На базі закладу була проведена республіканська нарада-семінар з питань фізичного виховання (1990 рік).

На другому поверсі басейну був збудований незвичайний зимовий сад в якому жили кипариси, фінікові пальми, лимон, грейпфрут, китайський розан та інші види екзотичних рослин, які не ростуть в нашій місцевості.

В 90-ті роки дошкільна освіта зазнала фінансової скрути. По всій Україні масово закривалися дошкільні заклади, різко знизилася народжуваність дітей, в дитсадках катастрофічно скорочувалась кількість груп.
Проте керівництво нашого закладу не спасувало перед труднощами. У вільних групах були створені кімната зображувальної діяльності,

кімнати Космосу та Безпеки руху, обладнаний фізіотерапевтичний кабінет.


Дитячий садок – це невтомна і самобутня країна малечі. Це той світ у якому дитина живе в найважливіший період свого розвитку. І від того, як їй тут живеться, залежить не лише її майбутнє, а й майбутнє всієї країни.

Тож в основу своєї роботи педагогічний колектив поклав ідею постійного вдосконалення навчально-виховного процесу, створення оптимальних умов для всебічного розвитку особистості дитини, втілення в роботу сучасних освітніх технологій.

Уже тривалий час заклад обирає для себе фізкультурно-оздоровче спрямування. Весь педагогічний процес має на меті збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дошкільнят.

Дошкільний заклад має добру спортивно-фізкультурну базу. Спортивний зал укомплектований необхідним обладнанням: фізкультурні комплекси, драбини, мати, гімнастичні стінки, лави. Для виконання основних рухів в достатній кількості є великі і малі м’ячі, обручі, гімнастичні палки.

Дбаємо ми про систему лікувально-оздоровчих заходів, яка в комплексі допомагає вихователям і медсестрам планувати зміст роботи з дошкільниками так, щоб забезпечити належний фізичний розвиток кожній дитині.

Особливу увагу приділяємо дітям, які хворіли. Їм призначається спеціальний комплекс доліковування. До послуг малят сучасно обладнаний фізіотерапевтичний кабінет в якому є тубус-кварц, інгалятори, іонізатор повітря.

Віднедавна в дошкільному закладі, при спонсорській допомозі батьків, був придбаний апарат «МІТ-С» для приготування синглентно-кисневих пінок. Це дає змогу кожному вихованцю два рази на рік посмакувати кисневим коктейлем, що збагачує кров киснем, зміцнює імунну систему.

Вже декілька років педагогічний колектив поглиблено працює над питанням екологічного виховання дошкільників. Ми вчимо дітей гортати «сторінки живої книги природи», щоб ця «книга» в їхньому житті набула ціннісного значення.

Втілення ідеї в життя ми почали зі створення розливального середовища. 

Був відкритий екологічний музей, створена екологічна стежина «Буду природі другом», в одній із груп створений міні-музей «Водиця-чарівниця».

А найбільшою радістю для дітей було відкриття кімнати живої природи, де мешкають різноманітні звірі та птахи: хом’ячки, тушканчики, морські свинки, декоративні кролики, черепахи, жаби, хвилясті папужки, канарейки, щогли, чижі, ткачики.

Радують око мешканці великих акваріумів де плавають: мечоносці, вуалехвости, гурамі, Даніо реріо та інші.

Малеча залюбки доглядає за мешканцями куточка живої природи, розширюють свої знання про цікавий та таємничий тваринний світ.

Однією з складових частин розвивального екологічного середовища є зимовий сад. Тут зібрано велику кількість декоративних рослин за якими доглядають діти, створені умови для довгострокових спостережень за рослинами, усвідомлення залежності стану від правильного догляду. У зимовому садку діти отримують перші уроки доброти і відповідальності.